"Чорнобильський вітер по душах мете. Чорнобиьський пил на роки опадає"

Голосить  дзвін  стривожено  у  квітні,

засмучує  весняні  дні  привітні,

озветься  в  серці  кожної  родини  

і  стогоном  у  грудях  України. 

 

 27  років  для  історії - миттєвість,  а  для  нас  обпалених  чорнобильською  бідою, - вічність.  Шлях,  який  пройшов  народ  України  після  катастрофи  на  Чорнобильській  АЕС,  був  гірким  і  болючим.  Біблійна  Звізда  Полин,  що  впала  на  нашу  землю  26  квітня  1986  року,  надовго  отруїла  не  лише  наш  хліб,  воду,  повітря, а  й  нашу  кров.

 

 Тієї  ночі  терпко  цвів  полин,
Іприпадала  до  дороги  м'ята.
Так  пахло  чимось  добрим  і  земним,
Йшла  на  розп'яття  Україна - мати...

 До  цієї  сумної  дати  в  Маловисківській  дитячій  бібліотеці  пройшла  година  пам'яті  "Чи  знаєш,  ти  світе,  як  тихо  падає  полин".З великою  увагою  учні  6  класу  ЗОШ№4  кл.  керівник  Харитонович С.К.  слухали  про  найбілшу  катастрофу  минулого  століття.  Сказати  ВСЕ  про Чорнобиль  просто  неможливо  але  сподіваємося,  що  година  пам'яті -  це не  забута  пам'ять  про  тих,  хто  в  велику  годину  лиха,  у  час смертельної  небезпеки  були  в  перших  рядах  приборкувачів  атому.